Булгур і кускус: чи насправді між ними велика різниця і в чому вона полягає. Що треба знати, коли обираєте булгур і кус-кус.
Булгур
Перед тим, як пшеничне зерно перетворюється на булгур, його спочатку відварюють, потім висушують, обмолочують і аж на останньому етапі подрібнюють. Помел булгуру буває грубий, середній та тонкий, існує шліфований та нешліфований булгур. Дрібний булгур підходить для випічки, середній використовують для приготування супів, каш, салатів, а грубий — для плову. Оскільки зерна вже пройшли теплову обробку, то час приготування відносно короткий. До того ж, булгур можна не варити, достатньо залити його окропом. Це відрізняє його від пшеничної крупи, яку необхідно відварити, щоб вона стала придатною до вживання.
Коли купуєте булгур, крупа має бути сухою і без домішок. Залежно від сорту, колір її може бути від яскраво-жовтого, то коричневого. На смак і поживну цінність колір ніяк не впливає. Такі кольори дають тверді сорти пшениці.
Кус-кус (кускус)
З давніх-давен кус-кус виробляли з проса, а у наші часи переважає пшеничний кус-кус. Для виробництва кус-кусу береться манка, яку збризкують водою і катають у ситі до утворення дрібних кульок однакового розміру, які потім додатково просіюють. Домашня і промислова технологія виготовлення відрізняються хіба об’ємами виробництва. Таким чином, кус-кус більш схожий до пасти, ніж до крупи.
Саме завдяки способу виготовлення кус-кус не відварюють у воді, а варять на парі або заливають окропом і залишають на 10 хв.
Булгур і кус-кус є корисними і поживними. Дієтологи радо включають їх у список продуктів, багатих на вітаміни та мікроелементи, а також у дієти, які сприяють схудненню. Треба пам’ятати, що обидві крупи містять глютен, тому людям із целіакією не слід їх вживати.
