Чому цей рецепт стейка з індички вартий уваги?

Простий у приготуванні – не потрібно довго стояти біля плити, маринад готується за хвилину.
Ідеальна текстура – індичка виходить ніжною та соковитою, без ризику пересушити м’ясо.
Багатий смак – мед і гірчиця створюють баланс між легкою солодкістю, пікантністю та пряністю.
Дієтичний варіант – індичка містить мінімум жиру, тому підходить для здорового харчування.

Щоб отримати справді соковитий стейк з індички, важливо правильно замаринувати м’ясо. Найкраще залишити його мінімум на 30 хвилин, а якщо є час – на кілька годин. Це дозволить спеціям проникнути в м’ясо та зробити його ароматнішим.

Готувати стейк з індички можна на сковороді або в духовці– обидва варіанти дадуть чудовий результат. Головне – не пересушити індичку, адже вона готується швидше за курку чи яловичину. Подавати цей стейк можна з овочами гриль, легким салатом або рисом – усе залежить від ваших уподобань.

Мексиканський гарячий шоколад

Корисні поради

• Якщо індичка здається сухою, додайте у маринад 1 ст. л. грецького йогурту – це зробить м’ясо ще ніжнішим.
  Не пересмажуйте! Якщо є кулінарний термометр, ідеальна температура всередині м’яса – 74°C.
• Додайте хрустку скоринку: в кінці можна змастити стейки краплею меду та обсмажити ще 30 секунд.

Стейк з індички у медово-гірчичному маринаді – рецепт

Інгредієнти (на 2 порції)

Для стейка:

• 2 стейки з індички (або філе, нарізане товстими шматками) – 400 г
• 1 ст. л. оливкової олії для смаження

Для маринаду:

• 1 ст. л. меду
• 1 ст. л. діжонської гірчиці (або зернистої)
• 1 ст. л. соєвого соусу
• 1 ч. л. лимонного соку
• 1 ч. л. яблучного оцту (опціонально, для балансу смаку)
• 2 зубчики часнику (пресовані або натерті)
• ½ ч. л. копченої паприки (або звичайної)
• ½ ч. л. сушеного орегано (або чебрецю)
• ½ ч. л. чорного перцю
• ¼ ч. л. солі

Приготування

1. У невеликій мисці змішати мед, гірчицю, соєвий соус, лимонний сік, оцет, часник, паприку, орегано, перець і сіль. Перемішати до однорідної консистенції.

2. Покласти стейки в миску або герметичний пакет, залити маринадом, рівномірно розподілити.
Закрити та залишити маринуватися мінімум 30 хвилин (а краще 2 години або на ніч у холодильнику – так м’ясо стане ще ніжнішим).

3. Обсмажити або запекти

• На сковороді
  • Розігріти оливкову олію на середньому вогні.
  • Викласти стейки та смажити по 4–5 хвилин з кожного боку, поки не утвориться золотиста скоринка.
  • Зменшити вогонь, накрити кришкою та залишити ще на 3–4 хвилини, щоб м’ясо добре просмажилося.

• У духовці:
  • Розігріти духовку до 190°C.
  • Викласти стейки у форму, змащену олією.
  • Запікати 15–20 хвилин, періодично поливаючи залишками маринаду.
  • Для карамелізованої скоринки можна увімкнути гриль на 2–3 хвилини наприкінці.

4. Дати стейку “відпочити” 5 хвилин, щоб соки рівномірно розподілилися. Подавати з салатом, овочами гриль, картоплею або рисом.

Зберігайте рецепт у закладках, роздруковуйте і діліться з друзями. Смачного!

Стейк з індички у медово-гірчичному маринаді

Друкувати

Порцій: 2

Nutrition facts: 200 калорії 20 grams fat

Рейтинг 5.0/5

( 1 голосів )

Інгредієнти

• На 2 порції
• Для стейка:
• • 2 стейки з індички (або філе, нарізане товстими шматками) – 400 г
• • 1 ст. л. оливкової олії для смаження
• Для маринаду:
• • 1 ст. л. меду
• • 1 ст. л. діжонської гірчиці (або зернистої)
• • 1 ст. л. соєвого соусу
• • 1 ч. л. лимонного соку
• • 1 ч. л. яблучного оцту (опціонально, для балансу смаку)
• • 2 зубчики часнику (пресовані або натерті)
• • ½ ч. л. копченої паприки (або звичайної)
• • ½ ч. л. сушеного орегано (або чебрецю)
• • ½ ч. л. чорного перцю
• • ¼ ч. л. солі

Приготування

1. У невеликій мисці змішати мед, гірчицю, соєвий соус, лимонний сік, оцет, часник, паприку, орегано, перець і сіль. Перемішати до однорідної консистенції.

2. Покласти стейки в миску або герметичний пакет, залити маринадом, рівномірно розподілити.
Закрити та залишити маринуватися мінімум 30 хвилин (а краще 2 години або на ніч у холодильнику – так м’ясо стане ще ніжнішим).

3. Обсмажити або запекти

• На сковороді

  • Розігріти оливкову олію на середньому вогні.
  • Викласти стейки та смажити по 4–5 хвилин з кожного боку, поки не утвориться золотиста скоринка.
  • Зменшити вогонь, накрити кришкою та залишити ще на 3–4 хвилини, щоб м’ясо добре просмажилося.

• У духовці:

  • Розігріти духовку до 190°C.
  • Викласти стейки у форму, змащену олією.
  • Запікати 15–20 хвилин, періодично поливаючи залишками маринаду.
  • Для карамелізованої скоринки можна увімкнути гриль на 2–3 хвилини наприкінці.

4. Дати стейку " "відпочити" 5 хвилин, щоб соки рівномірно розподілилися. Подавати з салатом, овочами гриль, картоплею або рисом.

Чи Готували За Цим Рецептом?

Як вам наші рецепти? Познач Instagram за тегом @Enaterada

The post Стейк з індички у медово-гірчичному маринаді appeared first on Є на те рада.

Які продукти вибрати для ідеальної печеної гуски?

Насамперед, потрібно правильно вибрати саму гуску. Найкраще підходить молода гуска вагою від 2 до 3 кг. Таке м’ясо буде ніжним, а невелика вага дозволить рівномірно пропектися всередині та ззовні. Зверніть увагу на колір шкіри – вона повинна бути світлою та мати тонкий жировий прошарок. Жир у процесі запікання розтопиться та додасть страві соковитості.

Ще один важливий інгредієнт – яблука. Для начинки найкраще підходять кисло-солодкі сорти, такі як “Антонівка”, “Симиренко” або “Гренні Сміт”. Вони під час запікання збережуть свою форму, нададуть м’ясу приємного аромату та підкреслять його смак. Яблука можна нарізати четвертинками або великими шматками, щоб вони не перетворилися на пюре.

Для аромату та додаткового смаку варто використовувати спеції. Класичний набір для гуски – це чебрець, розмарин, майоран, чорний перець і лавровий лист. Не забудьте про часник та апельсинову цедру, які додадуть пікантних ноток.

Салат з огірків і авокадо, томатів чері та моцарели

Як спекти ідеальну гуску

• Замаринуйте гуску: натерти гуску сіллю, перцем та спеціями варто за кілька годин до приготування або навіть залишити її в маринаді на ніч.
• Запікайте довго на середньому вогні. Оптимальна температура – 160-180°С. Так м’ясо пропечеться рівномірно та залишиться соковитим.
• Поливайте гуску жиром. Під час запікання регулярно поливайте гуску витопленим жиром для отримання хрусткої скоринки.

Печена гуска з яблуками, родзинками і мигдалем – рецепт

Інгредієнти

На 6 осіб вам знадобиться:

• 1 гуска (вагою близько 2,5-3 кг)
• 2 яблука
• 4 цибулини
• 2 моркви
• 2 ст. л родзинок
• 3 ст. л. мигдалю
• 0,5 ст. л сухого майорану
• сіль

Приготування

1. Гуску вимити, добре обсушити паперовими рушниками. Відділити шию, кінчики крил, відкласти їх на пізніше.

2. Натерти гуску сумішшю солі та перцю ззовні та всередині.

3. Увімкнути духовку, щоб вона нагрілась до 250 °С.

4. Яблука вимити, розрізати на чотири частини, видалити насіння, порізати кубиками.

5. Половину цибулі почистити, нарізати кубиками. Змішати з яблуками, мигдалем і майораном. Додати перець та сіль до смаку. Начинити цією сумішшю гуску, акуратно зашити отвір білою ниткою.
6. Покласти гуску на лист для випікання із високими бортами грудкою вниз. Смажити у духовці 30 хв. Перевернути, знизити температуру до 190 °С.

7. Почистити решту цибулі і нарізати її скибочками. Почистити моркву і нарізати її соломкою. Додати до гуски овочі, шию і кінчики крил. Влити 250 мл води та смажити ще 2 години, час від часу поливаючи гуску бульйоном, який утворюється.

8. Процідити бульйон, уварити його, приправити і подавати до гуски.

Зберігайте рецепт у закладках, роздруковуйте і діліться з друзями. Смачного!

Печена гуска з яблуками, родзинками і мигдалем

Друкувати

Час підготовки: 24 год Час приготування: 3 год 3 год

Nutrition facts: 200 калорії 20 grams fat

Рейтинг 5.0/5

( 1 голосів )

Інгредієнти

• На 6 осіб вам знадобиться:
• 1 гуска (вагою близько 2,5-3 кг)
• 2 яблука
• 4 цибулини
• 2 моркви
• 2 ст. л родзинок
• 3 ст. л. мигдалю
• 0,5 ст. л сухого майорану
• сіль

Приготування

1. Гуску вимити, добре обсушити паперовими рушниками. Відділити шию, кінчики крил, відкласти їх на пізніше. 2. Натерти гуску сумішшю солі та перцю ззовні та всередині. 3. Увімкнути духовку, щоб вона нагрілась до 250 °С. 4. Яблука вимити, розрізати на чотири частини, видалити насіння, порізати кубиками. 5. Половину цибулі почистити, нарізати кубиками. Змішати з яблуками, мигдалем і майораном. Додати перець та сіль до смаку. Начинити цією сумішшю гуску, акуратно зашити отвір білою ниткою. 6. Покласти гуску на лист для випікання із високими бортами грудкою вниз. Смажити у духовці 30 хв. Перевернути, знизити температуру до 190 °С. 7. Почистити решту цибулі і нарізати її скибочками. Почистити моркву і нарізати її соломкою. Додати до гуски овочі, шию і кінчики крил. Влити 250 мл води та смажити ще 2 години, час від часу поливаючи гуску бульйоном, який утворюється. 8. Процідити бульйон, уварити його, приправити і подавати до гуски.

Чи Готували За Цим Рецептом?

Як вам наші рецепти? Познач Instagram за тегом @Enaterada

The post Печена гуска з яблуками, родзинками і мигдалем appeared first on Є на те рада.

Салат з цвітної капусти – 1 варіант

Цвітна капуста, приготована на пару, змішана з селерою, цибулею та гірчичним соусом, перетворюється на салат із приємно ніжним смаком, який на наступний день стає ще кращим.

Інгредієнти

• 500 г цвітної капусти, розібраної на невеликі суцвіття
• ½ склянки дрібно нарізаних стебел селери
• ¼ склянки нарізаного листя селери
• ½ склянки нарізаної червоної цибулі
• 4 чайні ложки червоного винного оцту
• 4 чайні ложки свіжого лимонного соку
• 4 чайні ложки зернистої гірчиці
• ⅓ склянки оливкової олії першого віджиму
• сіль і свіжозмелений перець

Приготування

1. Замочити цибулю у воді на 10 хвилин; злити воду і висушити.
2. У великій мисці збити оцет, лимонний сік і гірчицю з олією, посолити і поперчити. Додайте цибулю, стебла та листя селери.
3. Розібрати цвітну капусту на суцвіття. Відварити на пару в каструлі з підсоленою киплячою водою, оснащеній кошиком для приготування на пару, до готовності, 7-8 хвилин. Відцідити і дати трохи охолонути; додати до салату.
4. Перемішати, приправити за смаком і подавати до столу.

Салат можна перекласти в герметичний контейнер і зберігати в холодильнику до 3 днів.

Салат з цвітної капусти – 2 варіант

Інгредієнти

• 1 середня головка цвітної капусти
• 2 середніх стебла селери
• 1 невелика червона цибулина
• 1/2 склянки маринованих огірків
• 3 варені яйця
• 1/2 склянки майонезу
• 2 столові ложки грецького йогурту
• 1 столова ложка гірчиці
• 1 столова ложка яблучного оцту
• 1 чайна ложка солі
• 1/2 чайної ложки чорного перцю
• 1/2 чайної ложки паприки (за бажанням)
• 1 пучок зеленої цибулі

Приготування

1. Розібрати цвітну капусту на суцвіття та промити її. У великій каструлі довести до кипіння підсолену воду. Закинути суцвіття цвітної капусти та варити протягом 8-10 хвилин, поки вони не стануть м’якими, але ще трохи хрусткими. Злити воду і дайте цвітній капусті охолонути.
2. Селеру і червону цибулю нарізати тонкими скибочками. Мариновані огірки нарізати кубиками. Варені яйця нарізати невеликими шматочками. Зелену цибулю дрібно порубати.
3. Приготувати заправку: у великій мисці змішати майонез, грецький йогурт, гірчицю, яблучний оцет, сіль, чорний перець та паприку (за бажанням).
4. Додати охолоджену цвітну капусту, нарізані селеру, червону цибулю, мариновані огірки та яйця до миски з заправкою. Добре перемішати, щоб всі інгредієнти рівномірно покрилися заправкою.
5. Поставити салат у холодильник на 1-2 години, щоб він добре настоявся та охолодився. Перед подачею посипати дрібно нарізаною зеленою цибулею для свіжого аромату.

Салат з цвітної капусти – це чудова альтернатива традиційному картопляному салату. Він легкий, смачний і надзвичайно корисний. Насолоджуйтесь цим здоровим та смачним варіантом на вашому столі!

Зберігайте рецепт у закладках, роздруковуйте і діліться з друзями. Смачного!

The post Салат з цвітної капусти (фальшивий картопляний салат) appeared first on Є на те рада.

Без моркви важко уявити багато страв, які ми любимо і часто готуємо – супи, тушковані страви, запіканки, салати, консервацію. Бета-каротин, який міститься в моркві, сприяє хорошому зорові, загалом морква широко використовується у лікувальному харчуванні, різноманітних дієтах і дитячому харчуванні.

Подавайте із кускусом або коричневим рисом.

Рецепт нуту, моркви і цвітної капусти, підсмажених на сковороді

Інгредієнти

• 2 банки консервованого нуту по 400 г (по 240 г нуту в банці)
• 0,5 кг почищеної моркви
• 600 г розібраної на суцвіття
• 250 мл овочевого бульйону
• 120 мл апельсинового соку
• 3 ст. л. оливкової або іншої олії
• 1 ч. л. кумину
• 1 ч. л. копченої паприки
• сіль за смаком

Приготування

1. Консервований нут відцідити і дати стекти на ситі.
2. Моркву порізати кружечками товщиною 5-6 мм.
3. Велику сковорідку нагріти на середньому вогні і влити в неї 2 ст. л олії. Додати нут, смажити протягом 4 хв. або до появи світло-коричневого кольору, постійно помішуючи.
4. Нут викласти у тарілку, а в сковорідку додати 1 ст. л. олії. Додати моркву, цвітну капусту, паприку, кумин, сіль за смаком. Готувати приблизно 5 хв. до моменту, коли морква і цвітна капуста не стануть м’якшими.
5. Влити овочевий бульйон та апельсиновий сік, довести до кипіння і зменшити вогонь. Варити на повільному вогні без кришки 10 хв. Всипати нут, прогріти до готовності. За бажання посипати м’ятою.

Зберігайте рецепт у закладках, роздруковуйте і діліться з друзями. Смачного!

Морква і нут на сковорідці

Друкувати

Порцій: 4 Час приготування: 35 хв. 35 хв.

Nutrition facts: 200 калорії 20 grams fat

Рейтинг 5.0/5

( 1 голосів )

Інгредієнти

• 2 банки консервованого нуту по 400 г (по 240 г нуту в банці)
• 0,5 кг почищеної моркви
• 600 г розібраної на суцвіття
• 250 мл овочевого бульйону
• 120 мл апельсинового соку
• 3 ст. л. оливкової або іншої олії
• 1 ч. л. кумину
• 1 ч. л. копченої паприки
• сіль за смаком

Приготування

1. Консервований нут відцідити і дати стекти на друшляку.
2. Моркву порізати кружечками товщиною 5-6 мм.
3. Велику сковорідку нагріти на середньому вогні і влити в неї 2 ст. л олії. Додати нут, смажити протягом 4 хв. або до появи світло-коричневого кольору, постійно помішуючи. Нут викласти у тарілку, а в сковорідку додати 1 ст. л. олії. Додати моркву, цвітну капусту, паприку, кумин, сіль за смаком. Готувати приблизно 5 хв. до моменту, коли морква і цвітна капуста не стануть м’якшими.
4. Влити овочевий бульйон та апельсиновий сік, довести до кипіння і зменшити вогонь. Варити на повільному вогні без кришки 10 хв. Всипати нут, прогріти до готовності. За бажання посипати м’ятою.

Примітки

Подавайте із кускусом або коричневим рисом.

Чи Готували За Цим Рецептом?

Як вам наші рецепти? Познач Instagram за тегом @Enaterada

The post Морква і нут на сковорідці appeared first on Є на те рада.

Насамперед, свіжі кабачки. Найкраще обирати тверді кабачки з яскравою зеленою шкіркою, оскільки вони нададуть оладкам текстури та смаку. Далі нам потрібні курячі яйця і борошно. Не зайве буде взяти цибулю – ріпчасту чи зелену, кріп, сіль, перець до смаку.

Користь кабачка: 10 причин любити цей овоч

Якщо все є, приступаємо до готування.
Якщо кабачки молоді, шкірку з них знімати не потрібно. Натираємо кабачки на крупній тертці і кладемо на сито, щоб стекла зайва волога.
У глибокій мисці замішуємо тісто з кабачків, яєць, тертої цибулі, борошна, прянощів. Якщо тісто вийшло рідке, додаємо борошно. Солимо, перчимо.

Які овочі і фрукти можна зберігати за кімнатної температури
Можна смажити оладки.
Для смаження краще взяти сковорідку з антипригарним покриттям. Розігріваємо сковорідку на середньому вогні, наливаємо олію, викладаємо ложкою тісто і смажимо по кілька хвилин з кожного боку, поки вони не стануть золотисто-коричневими та хрусткими. Не забуваємо забезпечувати достатній проміжок між оладками для рівномірного просмажування. Готові оладки з кабачків викладаємо на тарілку, застелену паперовим рушником, щоб стекла зайва олія. Подаємо їх гарячими та хрусткими, з улюбленим соусом або сметаною.

Оладки з кабачків: рецепт

Інгредієнти

• 500 г кабачків
• 2 яйця
• 1 ріпчаста цибулина або трохи зеленої цибулі
• 5 ложок з гіркою борошна
• 5 гілочок кропу
• сіль, перець за смаком.
  

Приготування

1. Кабачки потерти на крупній тертці. З молодих кабачків шкірку не знімати. Відкинути на сито, дати стекти зайвій воді.
2. Потерти ріпчасту цибулю або дрібно нарізати зелену. Дрібно нарізати кріп.
3. У глибокій мисці змішати всі інгредієнти. Посолити і поперчити за смаком.
4. Розігріти сковорідку на середньому вогні, налити олію. Ложкою викладати кабачкове тісто на сковорідку, залишаючи між оладками простір. Смажити з кожного боку до золотисто-коричневого кольору.
5. Готові оладки викладати на тарілку з паперовим рушником, щоб забрати зайвий жир.
6. Подавати з сметаною чи іншими соусами.
   

Зберігайте рецепт у закладках, роздруковуйте і діліться з друзями. Смачного!

Оладки з кабачків

Друкувати

Nutrition facts: 200 калорії 20 grams fat

Рейтинг 5.0/5

( 2 голосів )

Інгредієнти

• 500 г кабачків
• 2 яйця
• 1 ріпчаста цибулина або трохи зеленої цибулі
• 5 ложок з гіркою борошна
• 5 гілочок кропу
• сіль, перець за смаком.

Приготування

1. Кабачки потерти на крупній тертці. З молодих кабачків шкірку не знімати. Відкинути на сито, дати стекти зайвій воді.
2. Потерти ріпчасту цибулю або дрібно нарізати зелену. Дрібно нарізати кріп.
3. У глибокій мисці змішати всі інгредієнти. Посолити і поперчити за смаком.
4. Розігріти сковорідку на середньому вогні, налити олію. Ложкою викладати кабачкове тісто на сковорідку, залишаючи між оладками простір. Смажити з кожного боку до золотисто-коричневого кольору.
5. Готові оладки викладати на тарілку з паперовим рушником, щоб забрати зайвий жир.
6. Подавати з сметаною чи іншими соусами.

Чи Готували За Цим Рецептом?

Як вам наші рецепти? Познач Instagram за тегом @Enaterada

The post Легкі та смачні оладки з кабачків: ідеально підходять для літнього сезону appeared first on Є на те рада.

Що таке мікрозелень

Мікрозелень – це крихітні ростки, отримані з розсади овочів і трав, висотою приблизно 5-7 см. Вона вважаються поживним і смачним доповненням до ваших страв. Мікрозелень зазвичай готова до збору врожаю через 12-14 днів після висадки насіння. Вона має інтенсивний смак, що нагадують її зрілі аналоги. Наприклад, смак і аромат мікрозелені редиски буде схожий на редиску, а смак і аромат мікрозелені буряка – на буряк.

Швидкість, з якою можна зібрати врожай мікрозелені і зробити його доступним для споживання, є саме тією причиною, чому вирощування мікрозелені в комфортних умовах власного житла є вартим зусиллям. Не має значення, чи бракує у вас місця або часу для звичайного садівництва, адже вирощування мікрозелені в домашніх умовах не вимагає особливих зусиль і можливе незалежно від кліматичного поясу. У наш час, коли харчові практики є спірним питанням, вкрай важливо підкреслити важливість споживання продуктів, що не містять пестицидів, а при вирощуванні вдома ви навряд чи додаватимете їх. Оскільки мікрозелень завоювала репутацію справжнього суперфуду, не дивно, що все більше людей вирішують вирощувати її на власних підвіконнях та балконах. Більше того, вирощування мікрозелені напрочуд нескладний процес!

Переваги вирощування мікрозелені

Мікрозелень – чудовий вибір для тих, кому бракує часу та місця, але хоче насолоджуватися перевагами здорового харчування. Ось кілька причин, чому вам варто подумати про вирощування власного суперфуду:

1. Легко вирощувати. Мікрозелень легко вирощувати, оскільки її збирають на стадії першого справжнього листка і можна без особливих зусиль вирощувати на сонячному підвіконні.

2. Швидко збирати врожай. Мікрозелень готова до вживання всього за два тижні, що робить її ідеальним варіантом для тих, хто хоче мати свіжі, поживні продукти без довгого очікування.

3. Насичений смак. Незважаючи на свій невеликий розмір, мікрозелень має насичений смак, що робить її улюбленим продуктом шеф-кухарів та гурманів по всьому світу.

4. Вміст поживних речовин. Мікрозелень насичена поживними речовинами, і згідно з дослідженням, проведеним Університетом Меріленда, вона має вищу концентрацію поживних речовин, ніж зрілі овочі та зелень. Деякі сорти мікрозелені містять до 40 разів більше поживних речовин, ніж їхні дорослі аналоги.

Вирощування мікрозелені вдома

Вирощувати мікрозелень можна

– у ґрунті та гідрогелі;

– на килимках із лляного та кокосового волокна;

– у банці, на ваті, на папері, тканині чи марлі;

– у спеціальному пророщувачі

Вирощування на лляному килимку

Далі ми розповімо як виростити мікрозелень на лляному килимку. Переваги цього методу – відсутність бруду, лляний килимок підтримує хорошу циркуляцію повітря, зерна не пріють. Вам знадобиться: насіння, контейнер і лляний килимок.

1. Контейнер – підходить будь-який контейнер – спеціальний, для харчових продуктів, скляні банки тощо. Головне, щоб кришка в нього була прозора (у перші дні необхідно накрити посіви) і були дренажні отвори (якщо нема, то треба зробити). Контейнери ставлять на піддони або щось, що може їх замінити.

2. Воду треба попередньо відстояти.

3. Підготовка насіння. Якщо ви купили насіння гороху, соняшнику, кукурудзи на базарі, необхідно промити насіння і замочити насіння у воді на 10-12 годин. Після цього злити воду, прибрати пошкоджені насінини, особливо у гороху, інакше воно загниє.

4. Підготувати килимки – нарізати по розміру контейнера. Замочити килимок у теплій воді протягом 5-7 хв., щоб він увібрав воду. Потім віджати зайву воду і вкласти у контейнер. Зверху на килимок насипати один шар підготованого насіння.

5. Накрити контейнер кришкою або затягнути харчовою плівкою і поставити в тепле темне місце (таким чином створюємо парниковий ефект, але стежте, щоб місце було саме тепле, а не жарке, інакше насіння зіпріє) на 2 дні – сонячне світло потрібне на третій день.

6. Перші дві-три доби дуже важливі. Проростання насіння залежить від його якості і щільності посіву. Якщо насіння мікрозелені посіяли щільно, то вже на другий день може знадобитися провітрювання. Стежте, щоб килимок був постійно вологий, але вода не повинна стояти в контейнері. Найкраще зволожувати за допомогою пульверизатора.

7. На третій день, коли паростки проклюнулися, виставляємо контейнер з мікрозеленню на світло. Під контейнери ставлять піддони так, щоб коріння діставало води.

Вирощувати мікрозелень легко. Як тільки ви освоїте цей процес, вам сподобається використовувати її як корисний інгредієнт у своїх стравах.

Поширені запитання про вирощування мікрозелені

The post Вирощування мікрозелені на лляному килимку appeared first on Є на те рада.

*Суперфудом або суперпродуктом називається харчовий продукт, насичений мінералами, вітамінами та іншими речовинами.

Що таке мікрозелень або мікрогрін

Мікрозелень – це ніжні паростки рослинних культур, які споживають на стадії розкривання сім’ядолей, коли з насіння з’являються перші справжні 1-2 листки. Зазвичай її вирощують на висоту 5-10 см. Для вирощування мікрогріну потрібно 10-14 днів.
Не плутайте мікрогрін з пророщеним насінням, вони відрізняються як способом і терміном вирощування.

Переваги та користь мікрозелені

Мікрогрін можна порівняти з концентратом, у якому містяться вітаміни та мікроелементи. Найбільше їх якраз на стадії росту – у перші 7-14 днів. Через такий склад мікрозелень має, наприклад, антиоксидантні властивості, запобігає розвитку серцево-судинних захворювань тощо.

Екологічно чиста технологія вирощування. Мікрозелень легко виростити вдома з мінімальними вимогами до субстрату.

Мікрозелень легко засвоюється організмами дітей або людей похилого віку.

Оскільки мікрозелень споживається на етапі розсади, її можна вирощувати цілий рік для щоденного харчування.

Унікальні властивості різних видів мікрозелені

Різні види мікрозелені мають унікальний набір властивостей. Розглянемо декілька з них.

Мікрозелень редиски

Легко вирощувати, можна збирати вже на 10-й день після посіву.
Мікрозелень редиски багата на марганець, вітаміни В3 (ніацин), В6, С і фолієву кислоту.

Мікрозелень соняшника

Соняшникова мікрозелень відома своїм горіховим смаком. Її легко вирощувати, а врожай збирають протягом двох тижнів. Соняшниковий мікрогрін потребує достатнього освітлення та свіжого повітря для росту. Тому, коли почнеться проростання, створіть відповідні умови.
Хороше джерело кальцію та заліза. Вітаміни A, B, C, D і E у цій зелені містяться у великій кількості.

Мікрозелень броколі

Ще одна популярна і проста у вирощуванні мікрозелень – брокколі. Її можна зібрати через 6-10 днів після посадки. М’який смак броколі може вас здивувати. Це одна з найкорисніших мікрозелених рослин.

Мікрозелень ​​ набагато поживніша, ніж коронки броколі, які ми зазвичай їмо. Вона багата вітамінами А і С, а також залізом, кальцієм і клітковиною. Мікрогрін броколі має вміст білка 35%.

Мікрозелень кукурудзи

Пагони мікрокукурудзи мають виразно солодкий смак. При вирощуванні при частковому освітленні вони, як правило, виростають у красиву золотисто-жовту мікрозелень із солодким смаком. А коли вони вирощуються на яскравому сонці, виростають до темно-зеленого листя зі злегка землистим і трав’янистим смаком. Вирощуйте за смаком!
Споживання мікрогріну кукурудзи зміцнює імунну систему, покращує здоров’я кісток, запобігає анемії та допомагає зменшити гіпертонію. Пагони містять вітаміни A, B, C і E, кальцій, магній і є джерелом антиоксидантів.

Мікрозелень буряка

Порівняно з іншою мікрозеленню, для збору врожаю може знадобитися більше часу, але воно того варті. Насіння мікрозелені буряка не любить багато води, тому забезпечте йому належний дренаж.
Як і будь-яка інший, буряковий мікрогрін містить велику кількість вітамінів A, B, C, E та K, заліза, кальцію та білка. Вони також мають хороший запас магнію, калію та міді.

Мікрозелень на кухні

Мікрозелень цінується не тільки за користь, але й за зовнішній вигляд і смак. Унікальний зовнішній вигляд мікрогріну додає колір та текстуру будь-якій страві, за що її люблять як шеф-кухарі, так і аматори. Мікрозелень також має концентрований смак, здатний додати родзинку навіть звичайному бутерброду. Серед популярних видів мікрогріну в кулінарії – рукола, базилік, кінза та редиска, які можна використовувати для додавання різноманітних смаків до салатів, бутербродів та інших страв.

Мікрогрін їдять свіжим, проте це не означає, що його використання на кухні обмежене. Спробуйте додавати його в салати, каші, до бутербродів, овочевих страв, смузі. Мікрозеленню можна прикрашати страви – супи, м’ясні страви, навіть десерти.

Як вирощувати мікрозелень вдома

Виростити мікрогрін в домашніх умовах дуже просто, якщо скористатися цими простими кроками.

1. Необхідно використовувати необроблене насіння, щоб гарантувати, що сходи будуть безпечними для споживання.

2. Вибрати широкий контейнер, не надто глибокий, приблизно 5-10 см і наповніть його легким ґрунтовим субстратом, не ущільнюючи його. Контейнер повинен мати дренажний отвір.

3. За 10-12 годин до сіяння полити ґрунт, а потім рівномірно і щільно розсипати насіння по ґрунту.

4. Засипати насіння тонким шаром ґрунту або накрити кришкою і темною тканиною на 2-3 дні, щоб стимулювати проростання в період затемнення.

5. Слідкувати за ростом і поливати лише тоді, коли ґрунт підсохне. Поливати з боків контейнера або використовувати нижній полив. Уникати намокання листя, щоб запобігти грибковим захворюванням.

6. Після проростання виставити мікрозелень під прямі сонячні промені і поливати лише тоді, коли ґрунт стане сухим на дотик.

7. Збір більшості мікрогріну проводять через 7-10 днів, коли вона досягне 5-7 сантиметрів у висоту. Зрізати довгими гострими ножицями на висоті приблизно 1,5 см над ґрунтом. Пам’ятайте, що коріння не їстівне.

8. Помити зібрану мікрозелень і додавати до страв.

Мікргрін має найбільшу поживну цінність, якщо вживати її у свіжою одразу після збору врожаю. Також можна висушити його після миття і зберігати в паперовій упаковці в холодильнику для подальшого використання. Споживати мікрогрін легше, ніж будь-яку іншу зелень, оскільки після миття можна просто посипати ним їжу і їсти сирим.

The post Мікрозелень – суперфуд, про який всі говорять appeared first on Є на те рада.

Болгарський перець

Зелений болгарський перець

Зелений болгарський перець – найпоширеніший сорт. Він має злегка гіркуватий смак і хрустку текстуру, що робить його чудовим доповненням до смаженої картоплі, салатів і бутербродів.

Червоний болгарський перець

Червоний болгарський перець солодший за зелений і має м’якшу текстуру. Його часто смажать і використовують у таких стравах, як фарширований перець або подають сирим у салатах.

Жовтий болгарський перець

Жовтий болгарський перець за смаком схожий на червоний, але має м’якший смак. Він чудово підходить для додавання кольору і хрускоту в салати або для запікання і подачі як гарнір.

*Одиниці пекучості шкали Сковіла: 0

Гострі види перцю

Гострий перець – популярний вибір для тих, хто любить додати гостроти в їжу. Існує багато різних видів гострого перцю, кожен з яких має свій унікальний смак і рівень гостроти.

Перець халапеньйо

Перець халапеньйо – один з найпопулярніших і універсальних перців у світі. Він середнього розміру, з гладкою шкіркою, зазвичай зеленого кольору, хоча може бути також червоним або жовтим, коли повністю дозріває. Халапеньйо походить з Мексики і зараз вирощується в багатьох країнах світу.

Хоча він не такий гострий, як хабанеро або інший супергострий перець, він все ж забезпечує помітний рівень пекучості, особливо при використанні у великих кількостях. Халапеньйо має злегка солодкуватий і гострий смак, який посилюється, коли його смажать або готують на грилі. Халапеньйо зазвичай використовують у різноманітних стравах, включаючи сальсу, гуакамоле та начос. Вони також є популярним інгредієнтом попперсів, коли їх фарширують сиром і смажать у фритюрі. Халапеньйо можна додавати в маринади та натирання для м’яса, а також у соуси та заправки для салатів.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 3500 – 8000

Перець хабанеро

Перець хабанеро – один з найгостріших і найпопулярніших перців у світі. Він невеликий, зморшкуватий і буває різних кольорів, включаючи помаранчевий, червоний і зелений. Цей перець походить з мексиканського регіону Юкатан і широко використовується в мексиканській, карибській та центральноамериканській кухнях.
Незважаючи на свою сильну пекучість, хабанеро також відомий своїм унікальним фруктовим ароматом. Він має солодкий, майже тропічний смак, який відрізняє його від інших гострих перців.

Окрім традиційних страв, таких як сальса та гострий соус, хабанеро також використовується у багатьох інших продуктах харчування. Його можна знайти в маринадах, приправах до м’яса, а також у кетчупі і майонезі. Хабанеро використовується у виробництві гострих соусів і порошків чилі, де його пекучість і смак є ключовим компонентом.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 100000 – 350000

Кайєннський перець

Кайєннський перець – це різновид перцю чилі, який широко використовується в кулінарії завдяки своїй гостроті та аромату. Перчини довгі і тонкі, мають яскраво-червоний колір, коли повністю дозрівають. Перець походить з Центральної та Південної Америки, але зараз широко культивується в багатьох частинах світу.

Хоча він не такий гострий, як супергострі перці, такі як хабанерос або перець-привид, кайєннський перець все ж має помітну гостроту при використанні в кулінарії. Він має злегка солодкуватий і горіховий смак, тому часто використовується для додання стравам гостроти і глибини смаку. Кайєннський перець широко використовується в різних кухнях, включаючи мексиканську, південно-західну та каджунську. Його часто використовують у сумішах спецій, таких як порошок чилі або каджунська приправа, а також додають до маринадів і натирань для м’яса. Кайєннський перець також є популярним інгредієнтом гострих соусів і сальси, де його пекучість і аромат є ключовим компонентом.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 30000 – 50000

Тайський перець чилі

Тайський перець чилі, також відомий як “пташине око”, – це невеликий і дуже гострий перець, який широко використовується в тайській кухні та інших стравах Південно-Східної Азії.

Він значно гостріший за перець халапеньо, але не такий гострий, як хабанеро. Гострота тайського перцю зосереджена в його насінні та внутрішніх мембранах, тому їх видалення може допомогти знизити рівень гостроти. Тайський перець має фруктовий і злегка солодкуватий смак, який добре поєднується з іншими спеціями та інгредієнтами тайської кухні. Його зазвичай використовують у таких стравах, як каррі, картопля фрі та супи, а також можна використовувати для приготування пасти чилі або гострого соусу. Цей перець використовують у супах, салатах та смажених стравах. Його також додають у різноманітні соуси, пасти та маринади, використовують як приправу або їдять сирим, як свіжим, так і сушеним.

Використовуючи тайський перець чилі в кулінарії, важливо поводитися з ним обережно, оскільки подібні види перцю мають сильну пекучість. Одягайте рукавички під час роботи з ним або обов’язково ретельно мийте руки після дотику до нього. Перець можна зберігати в холодильнику до двох тижнів або заморозити для більш тривалого зберігання.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 50000 – 175000

Перець Кароліна Ріпер (Каролінський жнець)

Перець Кароліна Ріпер – один з найгостріших перців у світі, його пекучість в середньому становить 1,5 мільйона теплових одиниць Сковілла (SHU), а деякі окремі перці досягають до 2,2 мільйона SHU. Цей перець був виведений Едом Каррі з компанії PuckerButt Pepper Company в Рок-Хіллі, Південна Кароліна, і вперше представлений світу в 2013 році.

Кароліна Ріпер – це гібридний перець, створений шляхом схрещування пакистанського перцю Нага з червоним Хабанеро. В результаті вийшов невеликий, кострубатий на вигляд перець з характерним червоним кольором і загостреним хвостиком. Пекучість перцю наростає повільно, починаючи з солодкого і фруктового аромату, а потім переростає в інтенсивний опік, який може тривати кілька хвилин.

Незважаючи на свою гостроту, Кароліна Ріпер завоював популярність серед любителів та ентузіастів перцю чилі. З нього готують різноманітні гострі соуси, сальси та маринади, а іноді використовують у невеликих кількостях для додання гостроти таким стравам, як чилі та каррі.

Окрім кулінарного використання, деякі люди також вважають, що перець Кароліна Ріпер має потенційну користь для здоров’я. Капсаїцин, сполука, що відповідає за пекучість перцю, був вивчений на предмет його знеболюючих та протизапальних властивостей. Деякі дослідження також припускають, що капсаїцин може сприяти прискоренню метаболізму та зниженню ваги.

Однак важливо зазначити, що вживання перцю Кароліна Ріпер у великих кількостях може бути небезпечним і потенційно загрожувати життю, особливо для людей з основними захворюваннями або чутливістю до гострої їжі. Рекомендується обережно поводитися з цим перцем і помірно використовувати його в кулінарії.

Загалом, перець Кароліна Ріпер – це унікальний та насичений інгредієнт, який додає вогняної гостроти будь-якій страві. Його популярність серед любителів спецій та потенційні переваги для здоров’я зробили його популярним вибором для тих, хто хоче додати гостроти своїм стравам. Однак важливо поводитися з цим перцем обережно і вживати його в помірних кількостях, щоб уникнути будь-яких несприятливих наслідків.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 1,15 – 2,2 млн

Перець табаско

Перець Табаско – це різновид перцю чилі, який широко відомий завдяки своєму використанню для приготування знаменитого соусу “Табаско”. Цей перець невеликий, тонкостінний, конічної форми, розміром всього 2-4 см в довжину і 1 см в діаметрі. Спочатку вони мають світло-жовто-зелений колір, потім стають помаранчевими і, нарешті, яскраво-червоними, коли повністю дозрівають.

Родом з Мексики, перець табаско був завезений до Луїзіани, США, на початку 1800-х років. Вони швидко стали популярними в регіоні, де їх використовували для додавання гостроти до місцевих страв. Наприкінці 1800-х років Едмунд Макілхенні, банкір і садівник-любитель, почав експериментувати з перцем, щоб приготувати гострий соус, який згодом назвав на честь регіону, де він жив, – Табаско.

Перець табаско має рівень гостроти від 30 000 до 50 000 за шкалою Сковілла, яка вимірює рівень гостроти перцю чилі. Це робить його значно м’якшим, ніж деякі гостріші перці чилі, такі як Кароліна Ріпер, але все ж гострішим, ніж перець халапеньо.

Перець табаско зазвичай збирають, коли він яскраво-червоний і повністю дозрів. Потім його перемелюють на пасту, змішують з оцтом і сіллю і залишають бродити в дубових бочках до трьох років. Цей процес ферментації надає соусу “Табаско” характерного смаку та аромату.

Соус “Табаско” є основною приправою на багатьох кухнях і в ресторанах по всьому світу. Його використовують для додання гостроти та аромату різноманітним стравам, включаючи яєчню, супи, тушковане м’ясо та морепродукти. Він також став популярним інгредієнтом коктейлів, зокрема “Кривавої Мері”.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 30000 – 50000

Види перців із м’яким смаком

Не всі люблять гострий перець, і саме тут на допомогу приходять перці із м’яким смаком. Вони додають стравам смаку та текстуру без гостроти.

Перець Анахайм

Перець Анахайм, також відомий як каліфорнійський перець чилі, – це м’який або середньо-гострий вид перцю чилі, який зазвичай використовується в південно-західній та мексиканській кухні. Зазвичай вони мають видовжену форму і можуть мати колір від зеленого до червоного, коли повністю дозрівають.

Перець Анахайм має м’який та середній рівень гостроти. Він менш гострий, ніж халапеньйо, і часто використовується як замінник у рецептах, які передбачають використання халапеньйо, але вимагають більш м’якого рівня гостроти.

Одне з найпоширеніших застосувань перцю Анахайм – приготування зеленого соусу чилі, основного продукту південно-західної кухні. Перець обсмажують, а потім змішують з часником, цибулею та іншими спеціями, щоб створити ароматний соус, який можна використовувати як приправу або як основу для тушкованого м’яса та супів.

Перець Анахайм також є популярним інгредієнтом мексиканських страв, таких як чилі реленос, де його використовують замість перцю поблано, начиняють сиром або м’ясом, а потім обвалюють у клярі та смажать. Його також можна використовувати в сальсі, гуакамоле та інших стравах, які потребують помірного нагрівання.

Загалом, анахаймський перець – це універсальний і ароматний інгредієнт, який можна використовувати в найрізноманітніших стравах. Якщо ви хочете додати м’яку гостроту до своїх улюблених рецептів або експериментуєте з новими смаками на кухні, цей перець – чудовий варіант, який варто спробувати.

Одиниці шкали Сковіла: 500 – 2500

Перець Поблано

Перець Поблано – це різновид перцю чилі, який походить зі штату Пуебла, Мексика. Це м’який або середньо-гострий перець. Поблано часто використовується в мексиканській кухні і відомий своїм насиченим, димним ароматом.

Одне з найпоширеніших застосувань перцю поблано – це страва чилі реленос, де перець фарширують сиром або м’ясом, потім обвалюють у клярі та обсмажують. Його також часто використовують у мексиканських рагу та супах, таких як моле поблано, що являє собою густий соус з перцю чилі, шоколаду та спецій, який часто подають до курки. Поблано часто обсмажують і очищають від шкірки перед тим, як використовувати в рецептах. Це підкреслює їхню природну солодкість і надає їм димчастого смаку. Смажений перець Поблано часто використовують як начинку для тако, кесадільї та інших мексиканських страв.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 1000-2000

Перець черрі

Перець черрі – це невеликий, круглий перець чилі, який отримав свою назву за схожість його форми з вишнею. Він також відомий як перець піменто і характеризуються м’яким, солодким смаком з ледь відчутною гостротою. Перець черрі часто використовують в італійській та середземноморській кухні, особливо у стравах з пастою та салатах. Перець черрі також можна фарширувати різноманітними начинками, такими як сир або прошутто, а також маринувати, щоб використовувати як приправу або гарнір.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 500

Банановий перець

Банановий перець відноситься до видів переців чилі з м’яким смаком. Має видовжену та вигнуту форму, що нагадує банан. Він також відомий як жовтий восковий перець, угорський восковий перець або солодкий банановий чилі.

Банановий перець має м’який, солодкий смак з легкою гостротою, що робить його універсальним інгредієнтом різних страв. Його можна вживати сирим у салатах, бутербродах і соусах, а можна готувати у фритюрі, запіканках і тушкованому вигляді. Банановий перець також часто маринують і використовують як приправу або додають до бутербродів для додаткової пікантності смаку.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 0 – 500

Спеціальні види перців

Окрім більш поширених сортів перцю, існують також спеціальні види перців, які можуть додати вашим стравам унікального смаку та текстури.

Перець пікільйо

Перець пікільйо – різновид перцю чилі, який походить з Північної Іспанії. Це невеликий солодкий перець, який зазвичай збирають, коли він червоний і стиглий. Перець пікільйо часто обсмажують, чистять, а потім занурюють в олію або оцет і широко використовують в іспанській кухні.

Однією з унікальних характеристик перцю пікільйо є його смак. Він солодкий зі злегка димчастим смаком і має слабкий або середній рівень гостроти, що робить його чудовим доповненням до широкого спектру страв. Пікільйо також відомий своєю характерною формою, яка злегка витягнута і конічна.

Перець пікільйо використовується в багатьох традиційних іспанських стравах, включаючи тапас, тушковане м’ясо та страви з рису. Їх можна фарширувати різноманітними начинками, такими як сир, м’ясо або морепродукти, і часто подають як закуску або перекус. Вони також є ключовим інгредієнтом соусу ромеско – популярного іспанського соусу зі смаженого червоного перцю, мигдалю та часнику.

Перець пікільо можна знайти у свіжому вигляді або в банках, цілим або нарізаним шматочками. Він також доступний у сушеному або порошкоподібному вигляді, який можна використовувати як спецію або приправу. Незалежно від того, чи є ви шанувальником іспанської кухні, чи просто хочете урізноманітнити свої страви, перець пікільйо – це універсальний і смачний інгредієнт, який варто спробувати.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 500 – 1000

Перець шишито

Перець шишито – маленький тонкостінний перець, який походить з Японії. Він відомий своїм м’яким і злегка солодкуватим смаком, і його часто подають як закуску або перекус.

Перець шишито зазвичай збирають зеленим, хоча він також може бути червоним або жовтим, коли повністю дозріє. Зазвичай його швидко готують на сильному вогні, або на грилі, або на пательні, і часто подають з посипанням морською сіллю або соєвим соусом. Однією з унікальних характеристик шишито є те, що його часто називають “перцем російської рулетки” через його непередбачуваний рівень гостроти. Хоча більшість перців шишито м’які та солодкі, приблизно один з кожних десяти перців може бути досить гострим, додаючи елемент несподіванки до будь-якої страви.

Одиниці шкали пекучості Сковіла: 50 – 200

Перець Алеппо

Перець Алеппо – це різновид перцю чилі, який походить з сирійського міста Алеппо, розташованого в північно-західному регіоні країни. Він названий на честь міста і є важливим інгредієнтом близькосхідної та середземноморської кухонь.

Перець Алеппо має унікальний смаковий профіль, який описується як фруктовий, з помірним рівнем гостроти. Його часто порівнюють з перцем анчо чилі, але він має трохи солодший смак. Перець зазвичай сушать, а потім перемелюють на крупний порошок, який потім використовують як приправу до широкого спектру страв.

Перець Алеппо особливо популярний у турецькій, сирійській та ліванській кухнях, де його використовують у різноманітних стравах, таких як рагу, супи та м’ясні маринади. Його також часто використовують як приправу до таких страв, як хумус і баба-гануш, додаючи стравам не тільки смак, але й гостроту.

Однією з унікальних характеристик алеппського перцю є те, що його часто використовують у сирому вигляді як завершальну спецію, а не готують разом з іншими інгредієнтами страви. Це дозволяє смаку і гостроті перцю бути більш вираженими, додаючи виразний і складний смаковий профіль готової страви. Алеппський перець використовувався в близькосхідній і середземноморській кухнях протягом століть, а зараз стає все більш популярним в інших частинах світу. Його унікальний смак і пекучість роблять його популярним інгредієнтом як для шеф-кухарів, так і для кулінарів-аматорів, і його часто використовують як замінник інших видів перців чилі, таких як паприка або кайєннський перець.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 1000 – 10000

Перець гуахільйо

Перець гуахільйо – сушений перець різновтду чилі, який широко використовується в мексиканській кухні. Це м’який або середньо-гострий перець, з фруктовим, злегка солодкуватим смаком і димчастим ароматом, який з’являється, коли перець підсмажують.

Перець гуахільйо – довгий, вузький і загострений перець, колір якого варіюється від темно-червоного до червонувато-коричневого. Його часто використовують у поєднанні з іншими перцями чилі для створення складних смакових профілів у різноманітних стравах, включаючи тушковане м’ясо, супи, соуси та маринади.

Однією з ключових особливостей перцю гуахільйо є його універсальність. Його можна використовувати як у гострих, так і в солодких стравах, і він добре поєднується з широким спектром інших інгредієнтів. У мексиканській кухні його часто використовують у поєднанні з іншими сушеними перцями чилі, такими як анчо або пасілья, щоб створити основу для різноманітних соусів і сальси. Перед використанням гуахільйо зазвичай спочатку замочують в гарячій воді приблизно на 20 хвилин. Після замочування перець можна розтерти в пюре або подрібнити і додати до страви.

Загалом, перець гуахільо – це універсальний і ароматний інгредієнт, який додає глибини і складності широкому спектру страв. Його м’який і середній рівень гостроти та фруктовий, димчастий аромат роблять його популярним інгредієнтом мексиканської кухні, а також він набуває популярності в інших частинах світу.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 2500 – 5000

Перець чипотле

Перець чипотле – це вид перцю халапеньйо, який широко використовується в мексиканській та техасько-мексиканській кухні. Його виготовляють шляхом копчення та сушіння стиглого перцю халапеньйо. Копчений чипотле буває двох різновидів: меко (м’який) і морітас (гостріший). Димчастий, пряний і гострий, чипотле – ідеальний інгредієнт для сальси, соусів, ескабече та адобо.

Перець чипотле, як правило, середньо-гострий. За кольором він варіюється від темно-коричневого до чорного і часто продається в сушеному, цілісному вигляді або у вигляді порошку. Їх також можна консервувати в соусі адобо – ароматному і гострому маринаді з оцту, часнику та інших спецій.

Окрім використання в мексиканській та техасько-мексиканській кухні, чипотле також популярний в інших частинах світу, зокрема в США. Його часто використовують для додання димного і гострого смаку бургерам, соусам, маринадам і заправкам, а також у багатьох вегетаріанських і веганських стравах як замінник м’яса.

Щоб використовувати чипотле у стравах, його зазвичай спочатку замочують в гарячій воді приблизно на 20 хвилин. Після намокання перець можна розтерти в пюре або подрібнити і додати у страву, або використовувати як приправу, подрібнивши його в порошок.

Завдяки своєму копченому та гострому смаку чипотле є невід’ємним інгредієнтом багатьох мексиканських та техасько-мексиканських страв, а також набуває популярності в інших частинах світу. Використовується в соусах, тушкованому м’ясі або як приправа, перець чипотле є ароматним і незамінним інгредієнтом багатьох страв.

Одиниці пекучості шкали Сковіла: 2500 – 8000

Тепер, коли деякі види перцю стали вам добрими знайомими, настав час почати використовувати їх у своїх стравах. Незалежно від того, чи віддаєте ви перевагу м’якому та солодкому, чи гострому та пікантному перцю, ви знайдете перець, який підійде саме вам. Експериментуйте з різними сортами, щоб знайти ті, які вам найбільше сподобаються, і почніть додавати гостроти у свої страви вже сьогодні!

The post <strong>20 видів перцю та їхнє використання</strong> appeared first on Є на те рада.

Рецепт рататуя

Інгредієнти

2 середніх баклажани
6 помідорів сливок
2 середніх кабачки
2 цукіні
4 ст. л. оливкової олії
8-10 листків свіжого базиліку, нарізаних
1 ч. л. подрібненого часнику
2 ст. л. подрібненої петрушки
2 ч. л. чабрецю
сіль, перець за смаком

*Вибирайте овочі, щоб вони були однаковими за товщиною.

Соус
2 ст. л. оливкової олії
1 ріпчаста цибуля, нарізана кубиками
1 солодкий перець червоного кольору, нарізаний кубиками
1 солодкий перець жовтого кольору, нарізаний кубиками
4 зубчики часнику, подрібнені
800 г протертих помідорів
8-10 листків свіжого базиліку, нарізаних

Приготування

1. Нагріти духовку до 190 °С.
2. Нарізати баклажани, томати, кабачки і цукіні на кружальця однакової товщини.
3. Приготувати соус. Нагріти оливкову олію на сковороді діаметром 30 см (потрібна сковорода, яку можна ставити в духовку). Цибулю, часник і солодкий перець тушкувати до м’якості протягом приблизно 10 хв., закладаючи їх почергово. Посолити і поперчити, додати протерті помідори. Зняти з вогню, додати базилік. Мішати до однорідності.
4. Зверху на томатний соус викласти порізані овочі, чергуючи їх. Наприклад, кружальце баклажана, кружальце помідора, кружальце кабачка, кружальце цукіні. Викладати від зовнішнього краю сковороди до її центру. Посолити і поперчити за смаком.
5. Приготувати приправу: у невеликій мисці змішати оливкову олію, базилік, часник, петрушку, чабрець, сіль і перець. Ложкою викласти приправу зверху на овочі.
6. Накрити сковороду фольгою і поставити в розігріту духовку на 40 хв. Зняти фольгу і запікати без неї ще 20 хв., поки зм’якнуть овочі.
7. Подавати як основну страву чи гарнір. Рататуй також смакує холодним.

Друкувати

Порцій: 8 Час підготовки: 20 хв. Час приготування: 1 год. 1 год.

Nutrition facts: 200 калорії 20 grams fat

Рейтинг 5.0/5

( 1 голосів )

Інгредієнти

• 2 середніх баклажани
• 6 помідорів сливок
• 2 середніх кабачки
• 2 цукіні
• 4 ст. л. оливкової олії
• 8-10 листків свіжого базиліку, нарізаних
• 1 ч. л. подрібненого часнику
• 2 ст. л. подрібненої петрушки
• 2 ч. л. чабрецю
• сіль, перець за смаком
• * Вибирайте овочі, щоб вони були однаковими за товщиною.
• Соус
• 2 ст. л. оливкової олії
• 1 ріпчаста цибуля, нарізана кубиками
• 1 солодкий перець червоного кольору, нарізаний кубиками
• 1 солодкий перець жовтого кольору, нарізаний кубиками
• 4 зубчики часнику, подрібнені
• 800 г протертих помідорів
• 8-10 листків свіжого базиліку, нарізаних

Приготування

1. Нагріти духовку до 190 °С.
2. Нарізати баклажани, томати, кабачки і цукіні на кружальця однакової товщини.
3. Приготувати соус. Нагріти оливкову олію на сковороді діаметром 30 см (потрібна сковорода, яку можна ставити в духовку). Цибулю, часник і солодкий перець тушкувати до м’якості протягом приблизно 10 хв., закладаючи їх почергово. Посолити і поперчити, додати протерті помідори. Зняти з вогню, додати базилік. Мішати до однорідності.
4. Зверху на томатний соус викласти порізані овочі, чергуючи їх. Наприклад, кружальце баклажана, кружальце помідора, кружальце кабачка, кружальце цукіні. Викладати від зовнішнього краю сковороди до її центру. Посолити і поперчити за смаком.
5. Приготувати приправу: у невеликій мисці змішати оливкову олію, базилік, часник, петрушку, чабрець, сіль і перець. Ложкою викласти приправу зверху на овочі.
6. Накрити сковороду фольгою і поставити в розігріту духовку на 40 хв. Зняти фольгу і запікати без неї ще 20 хв., поки зм’якнуть овочі.
7. Подавати як основну страву чи гарнір. Рататуй також смакує холодним.

Чи Готували За Цим Рецептом?

Як вам наші рецепти? Познач Instagram за тегом @Enaterada

The post Рататуй appeared first on Є на те рада.

Тож приготуйте на пікнік рекомендовані страви та насолоджуйтеся відпочинком. Від бутербродів до салатів – у нас є все, що вам потрібно.

Сандвічі з шинкою і сиром

4 порції

120 г вершкового масла кімнатної температури

1 багет, розрізаний навпіл по довжині і впоперек

120 г тонко нарізаної шинки

60 г тонко нарізаного сиру

діжонська гірчиця за смаком

корнішони за смаком

Кожну частину багета намастити маслом. Нарізані шинку і сир розподілити по нижнім частинам багета. Накрити верхніми частинами. Подавати з гірчицею і корнішонами.

Стейк з кукурудзою на грилі та чімічурі

Стейк і кукурудзу можна підсмажити на грилі день наперед і зберігати у холодильнику у окремих контейнерах. Чімічурі теж приготуйте заздалегідь і покладіть в контейнер, зверху налийте тонесенький шар оливкової олії, щоб запобігти окисленню, і герметично закрийте.

4 порції

4 стейки кімнатної температури, розрізані на чотири частини

4 качани кукурудзи, порізаних на частини довжиною 4-5 см

1/3 склянки дрібно нарізаної петрушки

1/3 склянки дрібно нарізаної кіндзи

½ склянки оливкової олії

¼ чайної ложки подрібненого часнику

3 ст. л. оцту з червоного вина

крупна сіль і свіжозмелений перець багет, нарізаний на шматочки по 5 см для подачі

1. Розігрійте гриль. Приправте стейк сіллю і перцем. Добре підсмажте його на грилі, обертаючи, протягом 4-6 хвилин. Перенесіть на обробну дошку і дайте йому полежати 10 хв.

2. Тим часом обсмажте на грилі кукурудзу, обертаючи качан, протягом 5-6 хв. до появи коричневих плям.

3. Чімічурі: змішайте в мисці зелень, часник, олію та оцет, приправте сіллю та перцем.

4. Наріжте обсмажений стейк на смужки поперек волокон.

5. Розріжте підготовлені шматочки багета поздовж. Полийте нижню частину багета чімічурі, на нього покладіть стейк, знову полийте чімічурі і накрийте верхнім шматочком багета. Подавайте із смаженою кукурудзою.

Салат з овочами на грилі та булгуром

Вегетаріанський салат, який можна приготувати за два дні до пікніка і зберігати в холодильнику. Перед подачею додайте сухарики і базилік.

1 невеликий баклажан, нарізаний вздовж на смуги товщиною 5-6 мм

1 невеликий кабачок, нарізаний вздовж на смуги товщиною 5-6 мм

1 невеликий цукіні, нарізаний вздовж на смуги товщиною 5-6 мм

1 велика головка цибулі, нарізана кільця товщиною 5 мм

2 середніх помідори, порізаних на чвертки

оливкова олія для змащування

крупна сіль і свіжозмелений перець
3 чашки приготованого булгуру* (1 склянка сухого)

2 ст. л. свіжого лимонного соку

половина розрізаного вздовж багета

1 зубчик часнику

½ склянки свіжого листя базиліку

1. Розігріти гриль. Змастити всі овочі оливковою олією, приправити сіллю та перцем. Обсмажити на грилі, перевернувши один раз, до коричневих плям і м’якості приблизно протягом 5 хв. Перенести їх на обробну дошку і грубо порізати.

2. Покласти булгур у контейнер, викласти на нього овочі і перемішати. Збризнути лимонним соком і олією.

Готовий салат можна зберігати у холодильнику протягом двох днів.

3. Змастіть обидві сторони багета оливковою олією. Підсмажте на грилі, щоб кожна сторона зарум’янилася, протягом 3-4 хв. Натріть підсмажений багет часником і наріжте його на шматочки товщиною 1 см. Перед подачею покладіть сухарики у салат разом з базиліком.

*Булгур можна замінити кускусом.

Смажена на грилі кукурудза з червоним перцем

8 порцій

115 г масла кімнатної температури

½ склянки порізаного печеного солодкого перцю

¼ склянки дрібно нарізаної цибулі шалот

1,5 ст. л. червоного винного оцту

1 ст. л. нарізаного чабрецю

2 ч. л. солі

½ ч. л молотого чорного перцю

8 початків кукурудзи, за потреби розрізаних навпіл

2 ст. л. оливкової олії

1. У міксері змішати масло, червоний перець, шалот, оцет, 2 ч. л. чабрецю, 1 ч. л. солі і чорний перець до однорідної маси. Загорнути масу у харчову плівку, надати їй форму сосиски, щільно скрутивши. Можна зберігати в морозилці протягом тижня. Перед смаженням кукурудзи нарізати на скибки товщиною приблизно 1 см.

2. Розігріти гриль. Змастити кукурудзу олією, змішаною з рештою солі та декількома дрібками чорного перцю. Покладіть кукурудзу на гриль і обсмажуйте, обертаючи кожні декілька хвилин, до появи коричневого кольору та пом’якшення протягом 15 хв.
3. Покладіть обсмажену кукурудзу на широке блюдо і покладіть зверху приблизно половину масла та посипте 1 ч. л. чабрецю. Подавайте з скибочкою масла.

The post 4 страви для пікніка appeared first on Є на те рада.